На сьогодні консервні заводи випускають консервовані продукти в різних видах тари: металевій, скляній, картонній, дерев’яній та з полімерних матеріалів. Ці види тари розрізняються формою, розмірами і місткістю, що коливається від декількох грам до декількох десятків кілограм.
Враховуючи велику різновидність застосованої тари для консервованих продуктів і з ціллю зручності планування, обліку та звітності прийнята давно встановлена система обліку консервованої продукції в облікових одиницях. Такими одиницями являються облікові, або, як їх ще називають, умовні, банки і масові одиниці – кілограми або тонни.
В умовних одиницях рахують всі види продукції, що фасована в металеву, скляну і дерев’яну тару, за виключенням засоленої, квашеної, замороженої продукції, сушених фруктів, овочів і різних напівфабрикатів, котрі рахуються в одиницях маси.
Розрахунок любих видів продукції в певних одиницях виміру має дуже велике народно-хозяйське значення і необхідне не тільки для зручності планування, обліку та звітності, але і для правильного використання матеріальних цінностей, що витрачаються на виготовлення продукції.
На всі види виготовленої продукції, в тому числі на консерви, установлені єдина норма витрат сировини, матеріалів, топлива, води, електроенергії, робочої сили та інших ресурсів. Всі ці норми,як правило, встановлюються на одиницю продукції, що створює зручні умови для планування, обліку, звітності і розподіл матеріальних цінностей як для окремих підприємств, окремих галузей промисловості, так і для всього народного господарства країни.
В консервній промисловості для розрахунку готової продукції в облікових одиницях прийнято два вида умовної банки: об’ємна в масова. За умовну об’ємну банку вважають жерстяну банку №8 місткістю 353,4 мл, а за масову – 400 г продукту.
В об’ємних умовних банках розраховують всі види консервів, що виготовлені із фруктів, овочів, м’яса, риби, молока, за виключенням варення,джему, повидла, желе, маринадів, фруктових і овочевих соків, соусів і пюре, що розраховуються в масових умовних банках.
Таким чином щоб визначити число об’ємних умовних банок в тій чи іншій тарі, необхідно повний об’єм цієї тари розділити на 353 мл. А для визначення числа масових умовних банок необхідно встановлену масу продукту для кожного виду тари розділити на 400 г.
Для концентрованих продуктів розрахунок в умовних банках виконується обов’язково в перерахунок на вміст сухих речовин 12%. Так, якщо виготовлено 6 т томат пасти з вмістом 30% сухих речовин, то для визначення числа умовних банок необхідно 30 %-у пасту перерахувати на вміст сухих речовин 12%,а потім поділити на 0,4 кг, тобто 6000*30/12*0,4-37500 умовних банок.
Що стосується концентрованих фруктових продуктів (соусів, пасти, соків), то для їх переведення в умовні банки необхідно масову одиницю (0,4 кг) концентрованого продукту помножити на коефіцієнт.
Для зручності і швидкого перерахунку фізичних банок в умовні і навпаки для кожного виду жерстяної і скляної тари встановлені перевідні об’ємні коефіцієнти.
За одну умовну банку для концентрованого томатного соку прийнято вважати 400 г соку з вмістом 5% сухих речовин. Таким чином, щоб перерахувати певну кількість концентрованого томатного соку в умовні банки, треба цю кількість помножити на фактичний вміст в ньому сухих речовин, розділити на 5% сухих речовин і на 400 г.
Приклад 1. Виготовлено 10 т концентрованого томатного соку з вмістом 40% сухих речовин. Визначити кількість виготовленого соку в умовних банках.
Число умовних банок буде 200 тис. , тобто 10000*40/0,4*5.
Приклад 2. Перевести 100 туб концентрованого томатного соку з вмістом 40 ; сухих речовин у фізичні жерстяні банки №14. Маса соку в одній банці 3,5 кг.
Число фізичних банок буда 1428,тобто 100000*0,4*5/40*3,5.
Приклад 3. Перевести в умовні банки 10000 фізичних скляних банок І-82-1000 фруктових компотів.
Число умовних банок отримаємо множенням: 10000*2,83=28300.