Перед потраплянням на фасування консервна тара повинна бути ретельно оглянута і мати відповідна санітарну обробку для видалення забруднень і мікроорганізмів.
Найбільш простою є підготовка жерстяних банок. Останні, як правило, виготовляються на тому ж заводі, де відбувається фасування консервів. Тому шлях, що проходить тара від місця виготовлення до місця фасовки, прямий, короткий, без перевалочних пунктів, де тара могола б забруднитися і інфікуватися, а біла жерсть з якої виготовляють банки, поступає на консервний завод в упаковці,що виключає можливість її забруднення.
В технологічному цеху жерстяна тара оглядається для відбракування банок з вм’ятинами,порушеною від бортівкою та іншими дефектами та вибірково перевіряється на герметичність.
Найбільш простим способом перевірки порожніх банок на герметичність являється закочування їх з невеликою порцією (0.5-1.5) мл) низькокипячої рідини, краще всього середнього ефіру. При опусканні банки в гарячу воду (85-90С) ефір кипить, переходить в газоподібний стан,і в банці утворюється надлишковий тис. Якщо банка не герметична, та в місцях не герметичності (в маточних або прокольних швах) відбувається видиме оку пропускання газу у вигляді пухирців.
Банки, що пройшли перевірку, шприцюють гарячою водою і гострим паром та направляються для заповнення продуктом.
Набагато складніше підготувати до фасування скляну тару. Остання виготовляється на спеціальних заводах, розміщених частіше всього на великій відстані (в іншому місті) від консервного заводу. Тому її доводиться транспортувати залізничним, водним та автотранспортом з багатьма перегрузками, вигризками та тимчасових затримок в дорозі. Скляна тара перевозиться в картонних або дерев’яних ящиках, також штабелями, в яких ряди банок перекладаються соломою, стружкою або іншими упаковочними матеріалами. Прибувшу на завод скляну тару зберігають в закритих приміщеннях або під навісом в упаковочних ящиках або відкритими штабелями.
Таким чином, умови транспортування і зберігання скляної тари не виключає її забруднення, запилення, інфікування та навіть механічного бою, попадання мілких часточок битого скла в середину банки. Тому прибувшу на завод скляну тару перед подачею її на фасування продукції ретельно оглядають, миють із застосуванням різних миючих засобів та дезінфікують.
При огляді візуально перевіряють наявність дефектів – тріщин, насічок, щерблення і т. п,при цьому банки з неприпустимими дефектами бракують. Далі банки калібрують по основним розмірам вінця горловини і висоти. Вибірково перевіряють якість обжигу скла за допомогою полароїд них полярископів, дія яких заснована на зміні оптичних властивостей скла при наявності в ньому внутрішньої напруги.
Огляд і розбраковка скляної тари відбувається як при одержанні її на склад на зберігання,так і перед миттям. При цьому заново відбираються биті банки, також банки з тріщинами, щербинами, насічками, стрілками на дні та іншими дефектами, котрі могли залишитися не поміченими при попередньому огляді або утворитися перед подачею тари в цех. Крім того, в співвідношенні з діючими інструкціями кожну банки або бутилу слід повертати вверх дном і струшувати для видалення можливих в середині осколків скла. Необхідно також поміщати скляну тари над соплом зжатого повітря для видування прилиплих до стінок мілких осколків скла і скляної пилюки, які могли потрапити в банки ще на склотарному заводі, а також з послідуючими операціями з пустою тарою.
Скляні банки миють на автоматичних або напівавтоматичних мийних машинах, в яких відбуваються наступні операції: відмочування забруднень в теплій воді (45С) , потім в спеціальному миючому розчині лугу при 80 С, шприцювання оборотною водою при 85 С і шприцювання чистою водою при 90 С. Загальна тривалість процесу миття банок знаходиться в межах 5-10 хв в залежності від особливостей конструкції мийної машини. Миття банок ручним способом в ванна дозволяється у вигляді виключення.
Брудне скло дуже погано змочується звичайною водою ( кут змочування порядку 60-65), тому без застосування спеціальних миючих засобів виконати ефективний процес миття неможна.
В рецептуру мийних засобів і розчинів вхотять каустична сода (їдкий натр), кальцинірована сода (карбонат натрія), тринатрійфосфат, рідке скло (силікат натрія), сульфазол, мета силікат натрія, поверхнево-активні речовини, що дозволені Мінздравом, та деякі інші речовини в різних співвідношеннях та концентраціях. Так, концентрація каустичної соди може бути в межах 0,65 – 3%, поверхнево-активних речовин 0,2-0,4%, тринатрійфосфата 0,3-1,5%.
Про ефективність процесу миття скляної тари можна судити по куту змочування, котрий після миття банок різко знижується.
Чисту нову тару можна мити гарячою оборотною водою температурою 75-85 С на протязі 2-5 хв і полоскати гарячою чистою водою температурою 90-95 С на протязі 0,7-1 хв.
В процесі миття скляної тари повинна бути забезпечена її не тільки фізична, але й бактеріальна чистота. Видалення мікроорганізмів з внутрішньої поверхні тари повинно бути забезпечено не менше чим в 99% вимитих банок. При цьому мікробіальна забрудненість вимитої тари не повинна перевищувати 500 клітин на внутрішній поверхні банки. У випадках коли миття тари не забезпечує потрібної бактеріальної чистоти, після миття необхідно додатково продизинфікувати тару, занурюючи її на 1-2 хв в підігріті до 50 С розчини, що містять активний хлор (хлорна із вість, хлорамін) в кількості 100 мг/л. Після дезінфекції банки шляхом шприцювання обполіскують гарячою водою температурою 90-95С до повного видалення дезинфікуючої речовини.
Заключним процесом санітарної обробки скляної тари являється шпарка її гострим паром. Шпарка виконується в тих випадках, коли процес миття не забезпечує потреби до бактеріальної чистоти, а дезінфекція з деяких причин не виконується. Крім того, шпарка необхідна для підтримання високої температури тари щоб уникнути її термічного бою при фасуванні дуже гарячої продукції.
Шпарку склотари виконують в технологічному цеху в закритих камерах на протязі 1 х і більше. На шпарку подають банки відразу після обполіскування чистою гарячою водою. Для попередження остигання оброблених банок шпарочна апаратура розміщується не далі 2 м від місці фасування.
Металеві кришки вроздріб складають в сітки і шпарять в кип’яченій воді 2-3 хв.