Технологія зберігання часнику

Часник збирають у період пожовтіння і підсихання листків. Робити це слід швидко, до його перестигання, оскільки цибулинки розпадаються на окремі зубки ще в ґрунті. Крім того, перестиглі зубки втрачають верхні луски під час збирання, транспортування і товарної обробки.

Зібраний часник просушують, поки шийка цибулин стане щільною, що підвищує стійкість проти захворювань і знижує втрати маси, поліпшує якість, після підсушування на полі часник завозять до сушарок. Сушать у сушарні, використовуючи електрокалорифери і теплогенератори. Після сушіння листки (стебла) обрізують. Якщо сушать з листками, то після сушіння їх обминають.

У полі часник просушують (якщо дозволяє погода) 6—10 днів, в сушарнях 6—10 днів спочатку за температури 25…30°С, а потім два-три дні прогрівають за температури 40…42°С.

Перевозити і зберігати часник треба тільки у жорсткій тарі — у дерев’яних планчастих ящиках № 2 місткістю не більше 20 кг. Під час перевезення у м’якій тарі цибулини розсипаються на зубки, які облущуються і швидко уражаються збудниками хвороб.

Зберігають часник у цибулесховищах, холодильниках і пристосованих до цього приміщеннях. Розміщують його у ящиках, які встановлюють у штабелі у шаховому порядку. Поміж штабелями залишають проходи для догляду за станом продукції. Оптимальна температура зберігання -1…-3°С при вологості повітря не вище 85%. Такий режим запобігає утворенню ростових зачатків та ураженню хворобами.

Способів зберігання часнику багато. Його поміщають на стелажі або в дерев’яні ящики шаром 12-15 см, сітчасті мішки, зберігають сплетеними в вінки або коси ( форми) в підвішеному стані на перекладині горища, сараю. В упаковці часник зберігається краще, ніж насипом. Добре зберігаються цибулини в дерев’яних ящиках – контейнерах з вентиляцією. Найменші втрати у парафінованого часнику. Його опускають на кілька секунд в розплавлений парафін, потім обсушують, кладуть у капронову панчоху і підвішують у сухому місці.

Одним з нових способів є зберігання часнику в модифікованому газовому середовищі, яке створюється при укладанні його в герметично закриті поліетиленові пакети зі вставкою з газо-селективної мембрани з розрахунку 4,5-6,0 кв. см на 1 кг продукції. В такій упаковці всередині пакетів створюється атмосфера зі зниженим до 6-8% вмістом кисню і підвищеним до 3-5% вмістом вуглекислого газу, що сприяє подовженню термінів зберігання та отримання цибулин високої якості.

Зберігання часнику із застосуванням обробки парафіном.

Зберігання часнику із застосуванням обробки парафіном. Головки часнику поміщають в капронові сітки по 5 кг і занурюють їх у розплавлений парафін на 1-2 хв. Виймають сітки, дають стекти зайвому парафину, підсушують до утворення плівки на цибулинах і закладають в ящики, які штабелюють в холодильнику. Зберігають при температурі – 1 … -3 ° С. Таким способом часник можна зберігати до року. За сім місяців зберігання втрати маси не перевищують 1%. Вихід стандартної продукції стрілки часнику складає 90-95%.

Найбільші втрати цибулі та часнику пов’язані з пошкодженням шийковою гниллю. Основним заходом профілактики захворювання є гарне визрівання цибулин і просушування їх перед закладанням на зберігання. Не слід допускати запотівання і зволоження продукції при зберіганні. Дуже небезпечний шкідник цибулі та часнику – цибулевий кліщ, який пошкоджує денце, а личинки – соковиті луски. Не менш шкідлива цибульна нематода. Пошкоджений цибуля не зберігають, а відправляють на переробку. Овочесховища, заражені шкідниками, обробляють S02, спалюючи сірку з підвищеною нормою до 200 г / м3 сховища.