Ознаки незадовільного забезпечення плодових елементами живлення

Ознаки незадовільного забезпечення плодових елементами живлення необхідно знати, щоб попередити захворювання плодів та овочів. При нестачі азоту плоди дрібні, незабарвлені, низьких смакових якостей. Надлишок азотних добрив призводить до розвитку занадто великих плодів, що при зберіганні значно швидше достигають і перестигають, часто вражаються багатьма фізіологічними захворюваннями.

Нестача калію є причиною зменшення розміру плодів, зниження в них вмісту органічних кислот, розвитку побуріння м’якуша та спухання. В той самий час занадто високі норми калійних добрив призводять до надмірного збільшення розміру плодів, вмісту в них органічних кислот, до значного посилення процесів окислення та відновлення, внаслідок чого знижується їхня лежкість.

При нестачі фосфору утворюються недорозвинені плоди низької якості, змінюються строки їхнього достигання, збільшується вміст органічних кислот.

Нестача магнію призводить до того, що плоди не досягають характерного для сорту розміру, залишаються без смаку, низької якості. У плодосховищах такі плоди загнивають навколо насінної камери або у м’якуші утворюються буруваті плями, як і при нестачі бору.

У разі нестачі магнію плоди потрібно обприскати 1—2 %-ним розчином сульфату магнію. Особливо сильно виявляється нестача магнію у похмуру погоду з опадами.

Нестача кальцію призводить до посилення багатьох фізіологічних

захворювань плодів під час зберігання. Кальцій – один з елементів, що є обов’язковою складовою клітинної стінки. При його нестачі порушується обмін речовин. Інтенсивність дихання посилюється, тому швидко настає старіння плодів. Але помічено, що надлишок кальцію може стати причиною зменшення розміру плодів.

Нестача цинку – елементу, що бере участь у біохімічних процесах як

каталізатор, призводить до утворення погано розвинених і потворних плодів. При нестачі цього елемента дерева обприскують 0,5 %-ним розчином сульфату цинку або застосовують цю сполуку у сухому вигляді з розрахунку 25 кг/га.

Нестача бору призводить до пробкових захворювань плодів. Бор потрібний для росту й розвитку рослин. Він сприяє переміщенню поживних речовин, бере участь у створенні стінок клітин. Відомі дві різновидності цього захворювання: пробкова серцевина та поверхневе опробковіння. Розвивається хвороба через вісім тижнів після квітування. Спочатку на плодах утворюються плями, насичені водою, потім вони стають світло-коричневими і зморшкуватими, на їхній поверхні виділяється сік. У цей час плоди опадають. У плодів, що залишилися, уражене місце розтріскується і вкривається коркоподібною тканиною. Плоди сильно деформуються, достигають на 1-2 тижні раніше і не досягають властивого розміру.