Для розрахунку кількості тари, необхідної для консервів, розрахунок в умовних банках, в першу чергу необхідно знати, по якому коефіцієнту перераховуються ці консерви із умовних банок у фізичні. Якщо для даних консервів застосовують об’ємний перевідний коефіцієнт, то необхідно знати знати перевідні коефіцієнти для кожної фізичної банки. Якщо застосовують перевідний коефіцієнт по масі, то необхідно знати прийняту масу нетто продукту для кожного виду тари, а для концентрованих продуктів, таких як томат-пюре, паста, згущені сои і т. д. ,необхідно знати і вміст сухих речовин в готовому продукті.
Приклад .Розрахувати,яке число скляних банок І-82-500 потрібно для асовки 50 тис. умових банок томатної пасти з вмістом 30% сухих речовин. Маса нетто пасти в банці І-82-500 600 г.
Як відомо, для томат-пасти і пюре умовною банкою є 400 г продукту с виістов 12% сухих речовин: Q1=50000*0,4=20000 кг.
Далі знаходимо масу пасти з фактичним вмістом сухих речовин, тобто 30%.
Q2-20000*12/30=8000 кг
Скляних банок місткістю 0,5 л необхідно:
Б=8000/0,65=12307.
Із приведеного прикладу видно порядок розрахунку в потребі скляної тари без врахування бою і надщерблені її при проходженні технологічних процесів у виробничому цехі. Згідно технологічної інструкції на всі види скляно тари встановлені норми бою і надщерблення по всім стадіям, починаючи із транспортування від заводу-пстачальника і закінчуючи зберіганням її з консервами на складі готової продукції консервного підприємства.
Таким чином, для розрахунку повної потреби в скляній тарі треба враховувати встановлене для неї по інструкції норми бою ы недщербленнь на всіх процесах у виробничому цеху.
При розрахунках потреби в скляній тарі в масштаби всього підприємства треба враховувати встановлені норми бою і надщерблень, починаючи із транспортування її із заводу постачальника і закінчуючи доставкою у виробничі цехи консервного підприємства. У ці норми входить бій і надщерблення тари в результаті залізничних, автомобільних та інших перевезень, а також при зберіганні, сортуванні, калібрувані та інших операцій з тарою.
Так в прикладі розрахувати, що баз врахування бою та надщерблень треба 12307 скляних банок місткістю 0,5 л. Згідно інструкції для цих банок встановлені наступні норми: миття, шпарка, сушка і подача на фасування – 1,5%, фасування, укупорка, обполіскування і подача на стерилізацію – 0,3 %, стерилізація, миття, сушка наповненої тари – 0,2%.
Звідси виходить, що для того щоб виробничий цех міг здати на склад 12307 фізичних банок з консервами, він повинен отримувати порожню тару :
12307*100/100-(1,5+0,3+0,2)=14564 банки.
Якщо ж враховувати бой та надщерблення при передачі банок від заводу постачальника до виробничого цеху консервного підприємства, то заводська необхідність буде ще вищою. Так, згідно інструкції бій та надщерблення для банок при транспортуванні у вагонах, контейнерах і баржах передбачені в розмірі 2%, при розвантаженні вагонів, контейнерів і барж – 0,5%, при перевезеннях із станції залізничної дороги або пристані на завод – 0,3%, при зберіганні на заводі в штабелях – 1,5%, при транспортуванні із тарного складу у виробничий цех – 0,1%.
Таким чином, консервний завод уже повинен закупити віз заводу постачальника:
12307*1002/100-(1,5+0,3+0,2)(100-(2,0+0,5+0,3+1,5+0,1))=15235 банок.
У даному прикладі величина бою і надщерблень склотари 1,5,0,3,0,2 % взяті по відношенню до числа банок, що поступили від заводу постачальника, а величини 2, 0,5, 1,5, і 0,1% – до числа банок, що поступили на консервний завод, тобто в даному прикладі ми маємо справу із складними процентами.