Сучасне зерносховище — складна інженерна споруда. її будують за типовими проектами, які розробляють спеціалізовані проектні організації з урахуванням досягнень науки і кращого досвіду. Більшість сучасних типових проектів зерносховищ передбачають наявність стаціонарних засобів механізації для проведення завантажувально-розвантажувальних і транспортних робіт, установки для активного вентилювання природним і штучно охолодженим повітрям, аерожолобів, а також робочих споруд для приймання насіння з відділенням для протруювання і затарювання, автоматичних вагів та ін.
В Україні є зерносховища таких типів: елеватори і одноповерхові приміщення з горизонтальними або похилими підлогами. Старі склади (за деяким винятком) мають малу місткість (50, 1 00, 165, 300 т), у багатьох з них немає механізації. Сучасні склади будують за проектами, які передбачають завантаження зерна конвеєрами, використання принципу самопливу зерна і т. ін. Місткість їх становить 500, 1 000, 1300, 1 500, 2000, 2300, 3600, 5000 т.
Типове насіннєсховище місткістю 500 т (типовий проект № 08 — 106) будують з цегли, каменю або дерева. Воно має 21 засіку загальною місткістю 475 т для розміщення партій насіння насипом і майданчик для укладання насіння в мішках загальною масою до 25 т. Засіки роблять із щитів, що виготовлені з підігнаних сухих дощок. Для запобігання нерівномірному обігріванню або охолодженню насіння стіни засіки розміщують паралельно зовнішній стіні складу на відстані 0,5 м від неї. Вікна зсередини обтягують металевою сіткою для захисту від птахів, а двері знизу оббивають сталевими смугами на висоту 0,5 м для захисту від гризунів.
Очищене й висушене насіння доставляють автомашинами і висипають у бункер конвеєра, який завантажує матеріал у відповідну засіку до висоти 2,3 м. Насіння в тарі вкладають у штабель заввишки 6 — 8 мішків на решітчасті піддони.
Насіннє сховище місткістю 1300 і 2300 т з відділеннями для протруювання і затарювання — це одноповерхова будівля секційного типу. Більшість насіння розміщують у засіках по 1 25 т при висоті насипу 2,5 м. Кожна секція насіннє сховища розрахована на 500 т насіння. Торцеву частину насіннє сховища використовують для роздільного складування протруєного і непротруєного насіння в мішках штабелями на піддонах (усього на 300 т). Крім складів, сховище має відділення для приймання, протруювання і затарювання насіння, які розміщені у двоповерховій будівлі, що прибудована до торця складу.
Насіннєсховище є складовою частиною зерноочисно-сушильних комплексів. Воно призначене для тимчасового зберігання попередньо очищеного сухого або вологого (до 22 %) насіння в режимі активного вентилювання природним або штучно охолодженим повітрям, тривалого зберігання сухого та очищеного насіння зернових, бобових, круп’яних і олійних культур, для протруювання, затарювання в мішки і тимчасового зберігання в тарі.
Процеси завантаження, розвантаження і транспортування насіння у межах сховища механізовано. Механізація здійснюється норіями, верхніми і нижніми стрічковими конвеєрами і підгрібачами насіння. За допомогою транспортної галереї сховище з’єднане з потоковою лінією для післязбиральної обробки насіння.
Зерно надходить по потоковій лінії і подається до норій. Потім воно може бути направлене:
– на автоматичні ваги і через верхній конвеєр у сховище;
– на склад непротруєного насіння для зберігання у мішках;
– на протруювання й затарювання, а потім на склад для протруєного насіння при зберіганні в мішках.
Для того, щоб запобігти самозігріванню і зниженню якості насіння при тривалому зберіганні, кожну засіку насіннєсховища обладнують системою активного вентилювання у вигляді аерожолобів з осьовими вентиляторами СВМ-5М.
Аерожолоби є також засобами транспортування насінного матеріалу всередині засіки, забезпечують розвантаження насіннєсховища.
Для збереженості насінного матеріалу з підвищеною вологістю при тимчасовому зберіганні в насіннєсховищі передбачене консервування вологого насіння охолодженим повітрям за допомогою холодильної машини, яка підключається до аерожолобів, Кожна секція насіннєсховища обладнана системою аспірації, яка знімає пил з насипних лотків нижнього конвеєра.
Продуктивність транспортних механізмів на прийманні насіння 20 т/год, при протруюванні в потоці — 1 0 т/год. Режим роботи двозмінний. Обладнання насіннєсховища складається з двох ковшових однопотокових норій НПЗ-20, зернових ваг Д-100-3, двох мішкозашивних машин ЗЗЕ-М, верхнього (з возиком для розвантаження) і нижнього стрічкових конвеєрів.
Насіннєсховище місткістю 3200 т має два верхніх і два нижніх стрічкових конвеєри. Його будують разом з цехами для обробки насіння, які мають дві самостійні потокові лінії. Розміри зерносховища у плані 72 х 18 м, висота зовнішніх стін 4 м.
Для одночасного розміщення або переміщення двох партій насіння, а також для створення більшої кількості секцій по всій довжині поздовжньої осі насіннєсховища роблять капітальну стіну з цегли заввишки 6 м. У стіні з кожного боку є по 11 пазів для встановлення поперечних перегородок секцій. Перегородки, що розділяють насіннєсховище на секції, роблять із дерев’яних брусків заввишки 3,3 м. Отже, в насіннєсховищі є 24 секції розмірами в плані 5,2 х 1 0 м та місткістю 1 00…120 т насіння кожна. Завдяки такому влаштуванню секцій коефіцієнт використання сховища сягає 0,97.
Для механізації завантаження секції насінням та її розвантаження у кожній половині насіннєсховища є два верхніх і два нижніх конвеєри. Верхні конвеєри галереї розміщені на спеціально передбачених прогонах, на яких вільно укладені настили з дощок, а нижні — в нижніх галереях завширшки 2 і заввишки 1,75 м. Стіни зроблено із цегли, а перекриття — із залізобетону. Галереї з’єднані з прорізами у стіні фундаменту для повернення насіння в очисно-сушильну башту на повторну обробку або відвантаження на автомобільний чи інший транспорт. Підземні галереї мають по два виходи через торці складу.
У кожній секції насіннєсховища є канали із цегли з повітророзподільними щитами для активного вентилювання насіння. З боків сховища над каналами зроблено фундаменти для встановлення вентиляторів СВМ-6М.
Транспортне, технологічне і вагове обладнання в очисно-сушильній башті та сховищі розміщене так, щоб запобігти травмуванню насіння та змішуванню під час обробки, транспортування і зберігання. Швидкість руху норійних і конвеєрних стрічок становить 1,4 м/с.
Зерно- і насіннєсховища бункерного типу найбільше поширені як на державних хлібоприймальних підприємствах, так і в господарствах системи Міністерства аграрної політики України.
У сховищах бункерного типу можна повністю механізувати процеси завантаження і розвантаження зерна, вони займають мало місця, в них є можливість складувати зерно і насіння максимально високим насипом та запобігати змішуванню матеріалу.
Економічність зерносховищ значно зростає із збільшенням їх місткості. При місткості понад 2…3 тис. т і більше затрати на 1 т насіння, що зберігається, знижуються на 30…40 % порівняно із затратами насіннєсховища місткістю від 0,5 до 1,5 тис. т.
Бункерне насіннєсховище місткістю 1,5 тис. т має два відділення: одне з металевих блоків бункерів вентилювання загальною місткістю 1,5 тис. т, а друге — для зберігання насіння в мішках. До бункерного сховища з торцевого боку примикає одноповерхова прибудова для зберігання насіння в тарі, де є приміщення для протруювання, затарювання і зважування насіння.
Насіннєсховища силосного типу — це елеватори із залізобетону і цегли, спеціально побудовані для зберігання насіння, з висотою силосної частини 1 2…16 м і більше. До сховищ примикає спеціальна башта, де розміщують необхідне обладнання для потокової обробки насіння. У такому сховищі повністю механізовано всі процеси, а в деяких — і автоматизовано.
Підготовлене до зберігання насіння норією продуктивністю 20 т/год подається на автоматичні ваги Д-1 00-3, потім на верхній стрічковий конвеєр, за допомогою якого надходить у відповідний силос на зберігання. Рівень насіння в силосах, а також його температура контролюються відповідними системами, що розміщені в диспетчерському пункті.
У державній системі хлібопродуктів, на хлібоприймальних пунктах і підприємствах, які переробляють зерно, поряд із складами великої місткості є багато елеваторів.
Елеватор — це повністю механізоване зерносховище, призначене для зберігання зерна і виконання там необхідних операцій. Сучасний елеватор забезпечує виконання всіх операцій з максимальною ефективністю і надійним забезпеченням збереження зерна. На відміну від складів із стаціонарною механізацією, елеватор досить компактний завдяки великій висоті споруд. Отже, місткість зерносховища на 1 м2 площі різко збільшується. В типових зерносховищах на 1 т місткості припадає 2,5…3 м 3 приміщення, а в елеваторах 1,5…1,7 м3.
Елеватор, як повністю механізоване зерносховище, призначений для виконання всіх завантажувально-розвантажвальних робіт, повної технологічної обробки та зберігання зерна. Його можна розглядати як комплексне поєднання основного обладнання та споруд:
– робоча башта з технологічним і транспортним обладнанням;
– силосний корпус з транспортним та іншим обладнанням;
– обладнання для приймання зерна з автомашин, вагонів, суден;
– обладнання для відпуску зерна на різні види транспорту і зернопереробні підприємства;
– цех відходів;
– системи аспірації і видалення відходів.
Робоча башта має висоту 50…65 м, на її поверхах розміщені високопродуктивні зерноочисні машини, аспіраційні пристрої, автоматичні ваги, іноді зерносушарки. Зернові маси зберігаються у силосах заввишки до 30 м і більше. Місткість елеватора залежить від кількості силосів, їх висоти й поперечного перерізу. Силоси споруджують з монолітного або збірного залізобетону. Вони бувають циліндричними або прямокутними. Місткість їх найчастіше від 1 50 до 600 т, тоді як місткість елеваторів — від 27 до 1 50 тис. т (залежно від цільового призначення і місця розташування).
Технологічні схеми елеваторів різного призначення (заготівельні, млинові, перевалочні, портові) неоднакові. Загальний вигляд схеми руху зерна на елеваторі такий: зернова маса з приймальних точок, вагонів або суден надходить у приймальну яму, розташовану нижче рівня поверхні землі під баштою елеватора. Звідти потужними ковшовими — норіями (100…1 75 т/год кожна) зерно піднімається у верхню частину башти елеватора, потрапляє на автоматичні ваги, а потім самопливом надходить на зерноочисні машини, розташовані на поверхах башти. Після цього, якщо є потреба, зернова маса направляється у зерносушарку.
Очищене і просушене зерно знову піднімається на верхні поверхи елеватора і розподільними пристроями спрямовується на стрічкові надсилосні конвеєри.
Перемішуючись конвеєрами над силосами, зернова маса висипається в призначений для зберігання силос. Із силосу самопливом (після відкриття засувки) зерно йде на стрічки підсилосного конвеєра, а звідси — у спеціальні відпускні силоси та пристрої для навантаження на автомашини, у вагони або судна. Чим більша пропускна здатність елеватора, тим він рентабельніший.